Для проведення реакцій іноді необхідна відповідна апаратура — реакційний посуд, холодильники, магнітні або механічні мішалки, термометри крапельні лійки і т.д., які дозволяють проводити експеримент з урахуванням специфіки властивостей речовин та особливостей реакцій.
Вибір приладу визначається в першу чергу завданням, яке стоїть перед експериментатором, умовами проведення реакції, а також властивостями вихідних та кінцевих продуктів.
Складання приладу треба проводити особливо ретельно і акуратно, тому що це гарантує успішну та безпечну роботу. Зібрані прилади мусять бути не тільки конструктивно грамотні, але й мати естетичний вигляд.
Окремі частини лабораторних установок з'єднують за допомогою пробок, шлангів, шліфів. Пробки бувають гумовими, корковими, пластмасовими або скляними, різних розмірів. Перевагу віддають тим чи іншим в залежності від характеру застосовуваних речовин, умов та мети роботи. Для забезпечення більшої герметичності застосовують гумові пробки. Однак гумові, коркові, пластмасові пробки нестійкі при високих температурах та дії деяких хімічних реагентів. Так, гумові пробки і шланги руйнуються сильними кислотами, галогенами та набухають при зіткненні з органічними речовинами. Отвори в пробках роблять спеціальними металевими свердлами (рис. 1), діаметр яких повинен бути трохи меншим необхідного отвору.
В лабораторній практиці широко використовується скляний посуд із стандартними по діаметру шліфами, що дозволяє швидко та герметично з'єднувати один з одним окремі частини хімічних приладів. Одночасно виключається контакт органічних речовин з пробками, гумовими з'єднаннями і т.д. Частіше використовуються конусоподібні шліфи, які мають стандартні розміри. Шліфовані із наружної поверхні конуси називаються «кернами», а відповідна відшліфована із внутрішньої поверхні трубка називається «муфтою» (рис. 2). Вони позначаються номерами, які відповідають верхнім діаметрам в мм. Найбільш поширені такі шліфні з'єднання: 14,5 мм, 19 мм та 29 мм.
Дві притерті один до одного відшліфовані поверхні являють собою з'єднання на шліфах. Перед складанням приладів належить трохи змастити вазеліном керн, встановити його в муфту і з легким натисненням провернути, добиваючись при цьому прозорості шліфа. Якщо окремі частини приладу мають шліфи різних розмірів, то належить застосувати неоднакові переходи на шліфах, при цьому т реба пам'ятати, що кожна пара шліфів повинна бути виготовлена із скла одного сорту.
Підбирати пробки, трубки, посуд треба до закріплення його на штативі. При надіванні шлангів, пробок на скляні трубки, останні необхідно тримати досить близько від того місця, не яке надівається гумовий шланг, пробка. Інакше: можливі поломки, порізи на поранення скалками скла.
Необхідно слідкувати, щоб при складанні будь-яких приладів весь посуд був чистий, а, якщо треба, то і сухий.