Предложение подписки

У вас вимкнено javascript!


Для функціональності цього сайту необхідно включити JavaScript.


Ось інструкції, як включити JavaScript у вашому веб-браузерів .

Хімічні формули

Шановні здобувачі освіти! На цій сторінці Ви зможете ознайомитись з алгоритмами розв'язування завдань пов'язаних із хімічними формулами, розглянути приклади розв'язування таких завдань.

Також у Вас є можливість перевірити свої сили у розв'язуванні такого типу завдань. Для цього слід лише ввести умову завдання у відповідне поле на формі та натиснути кнопку. Комп'ютер виконає завдання. Після цього Ви зможете звіритись із відповіддю.

Розділи

  1. Визначення кількості атомів хімічних елементів у формульній одиниці
  2. Валентність хімічних елементів

    1.1. Визначення валентностей за формулою сполуки

    1.2. Складання формули сполуки за валентностями елементів

  3. Ступінь окиснення хімічних елементів

    2.1. Визначення ступенів окиснення за формулою сполуки

Визначення кількості атомів хімічних елементів у формульній одиниці
Визначення кількості атомів хімічних елементів у формульній одиниці
УВАГА! Знак "пов'язано" (·) слід вводити, як "зірочку" (*)!
ВІДПОВІДЬ:

Алгоритм визначення кількості атомів хімічних елементів у формульній одиниці

  1. Вирахувати кількість атомів першого хімічного елемента (Див.
    Правила запису формул

    Деякі правила запису хімічних формул

    1. Кількість атомів хімічного елемента вказується індексом у формулі речовини:

      H2   Гідрогену міститься 2 атоми.

    2. Якщо кількість атомів хімічного елемента рівна 1, то індекс у формулі не пишеться:

      H2O   Оксигену міститься 1 атом.

    3. Якщо символ елемента зустрічається у формулі декілька разів, то індекси додаються:

      NH4H2PO4   Гідрогену міститься 4 + 2 = 6 атомів.

    4. Індекс записаний за дужками стосується усіх хімічних елементів записаних у дужках (його слід множити на кожен індекс):

      (N1H4)3PO4 Нітрогену міститься 1 · 3 = 3 атоми; Гідрогену міститься 4 · 3 = 12 атомів.

    5. Якщо у формулі присутній знак пов'язано (·), то індекси, що стосуються одного й того ж елемента, додаються:

      H2SO4 · H2O1 Гідрогену міститься 2 + 2 = 4 атоми; Оксигену міститься 4 + 1 = 5 атомів.

    6. Якщо формула містить коефіцієнт, то він стосується усіх елементів розташованих за ним до знаку ·:

      Na2O1 · CaO1 · 6Si1O2 Силіцію міститься 6 · 1 = 6 атомів; Оксигену міститься 1 + 1 + 6 · 2 = 14 атомів.

    );
    Приклад:
    (N1H4)2HPO4
         		 Cu1SO4·5H2O
     
    N 1 · 2 = 2 Cu 1
  2. Повторити ці дії для інших елементів;
    Приклад:
    (N1H4)2H1P1O4
         		 Cu1S1O4·5H2O1
     
    N 1 · 2 = 2 Cu 1
    H 4 · 2 + 1 = 9 S 1
    P 1 O 4 + 5 · 1 = 9
    O 4 H 5 · 2 = 10
  3. Вирахувати загальну кількість атомів.
    Приклад:
    (N1H4)2H1P1O4
         		 Cu1S1O4·5H2O1
     
    N 1 · 2 = 2 Cu 1
    H 4 · 2 + 1 = 9 S 1
    P 1 O 4 + 5 · 1 = 9
    O 4 H 5 · 2 = 10
    Всього:     2 + 9 + 1 + 4 = 16 Всього:     1 + 1 + 9 + 10 = 21

Визначення валентностей за формулою сполуки
Визначення валентностей за формулою сполуки
ВІДПОВІДЬ:

Алгоритм визначення валентності за формулою речовини

  1. Вказати відому валентність елемента над його символом (Див.
    Правила визначення валентностей елементів

    Правила визначення валентностей хімічних елементів

    1. Валентність окремих елементів завжди становить:
      I II I I II
      H ,  O ,  F ,  Ag ,  Zn ; 
    2. Валентність елементів I, II та III груп головних (А) підгруп періодичної системи хімічних елементів завжди дорівнює номеру групи в якій знаходиться елемент;
      Наприклад:
      I II III
      Na ,  Ca ,  Al . 
      ВИНЯТОК! Валентність Талію (Tl) змінна.
    3. Валентність елемента IV, V, VI та VII груп головних (А) підгруп періодичної системи записаних в кінці формули визначається, як 8 відняти № групи в якій знаходиться елемент;
      Наприклад:
      I III II
      Cu Cl 2,  Mg3 P 2,  Fe S . 
    4. Сума валентностей на вісх атомах одного хімічного елемента дорівнює сумі валентностей на всіх атомах іншого хімічного елемента.
      Наприклад:
      VI  II
      S  O 3, 

      S       6·1=6;
      O       2·3=6.

    );
    Приклад:
      II
    S  O 3 
  2. Помножити відому валентність на індекс біля відповідного елемента;
    Приклад:
      II
    S  O 3 

    2 · 3 =  6

  3. Поділити одержане число на індекс біля другого елемента;
    Приклад:
        II
    S 1 O 3 

    2 · 3 =  6
    6 : 1 =  6

  4. Записати значення валентності над символом відповідного елемента.
    Приклад:
    VI  II
    S 1 O 3 

    2 · 3 =  6
    6 : 1 =  6

Складання формули сполуки за валентностями елементів
Складання формули сполуки за валентностями елементів
УВАГА! Римські цифри можна вводити:
  • за допомогою великих латинських літер I та V;
  • набираючи арабські цифри 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8. Скрипт автоматично переведе їх у римські.
Введіть хімічні елементи
ВІДПОВІДЬ:

Алгоритм складання формули сполуки за валентностями елементів

Спосіб 1
Спосіб 2

Спосіб 1

  1. Вказати валентності елементів над їх символами (Див.
    Правила визначення валентностей елементів

    Правила визначення валентностей хімічних елементів

    1. Валентність окремих елементів завжди становить:
      I II I I II
      H ,  O ,  F ,  Ag ,  Zn ; 
    2. Валентність елементів I, II та III груп головних (А) підгруп періодичної системи хімічних елементів завжди дорівнює номеру групи в якій знаходиться елемент;
      Наприклад:
      I II III
      Na ,  Ca ,  Al . 
      ВИНЯТОК! Валентність Талію (Tl) змінна.
    3. Валентність елемента IV, V, VI та VII груп головних (А) підгруп періодичної системи записаних в кінці формули визначається, як 8 відняти № групи в якій знаходиться елемент;
      Наприклад:
      I III II
      Cu Cl 2,  Mg3 P 2,  Fe S . 
    4. Сума валентностей на всіх атомах одного хімічного елемента дорівнює сумі валентностей на всіх атомах іншого хімічного елемента.
      Наприклад:
      VI  II
      S  O 3, 

      S       6 · 1 = 6;
      O       2 · 3 = 6.

    );
    Приклад:
    VI  II
    S  O
  2. Визначити найменше спільне кратне

    Найменшим спільним кратним натуральних чисел a і b називають найменше натуральне число, яке кратне числам і a, і b. Найменше спільне кратне чисел a і b позначають так: НСК (a, b).

    Наприклад: НСК (8, 12) = 24.

    (НСК) для значень валентностей (Див.
    Визначення найменшого спільного кратного

    Визначення найменшого спільного кратного

    Щоб знайти найменше спільне кратне декількох натуральних чисел, треба:
    1. розкласти їх на прості множники;
      Приклад. Знайдіть НСК (320, 240).
      Знаходимо розклад на прості множники чисел:
      320 2
      160 2
      80 2
      40 2
      20 2
      10 2
      5 5
      1
      		            
      240 2
      120 2
      60 2
      30 2
      15 3
      5 5
      1
    2. виписати множники, які входять у розклад одного з чисел;
      Приклад.
      Виписуємо множники що входять у розклад числа 320:
      320 = 2 · 2 · 2 · 2 · 2 · 2 · 5 = 26 · 5;
    3. дописати до них множники, яких не вистачає, з розкладу останніх чисел;
      Приклад.
      У розкладі числа 360 немає множника 3, котрий є у розкладі числа 240, тому:
      26 · 5 · 3;
    4. знайти добуток одержаних множників.
      Приклад.
      Знаходимо добуток розкладу одного з чисел на добуток множників другого числа, яких немає в розкладі першого числа:
      НСК(360, 240) = 26 · 5 · 3 = 960.
    );
    Приклад:
    VI  II
    S  O

    НСК(6, 3) =  6

  3. Поділити одержане число на валентність першого елемента;
    Приклад:
    VI  II
    S O

    НСК(6, 3) =  6
    6 : 6 =  1

  4. Записати одержане значення як індекс біля символу першого елемента.
    Приклад:
    VI  II
    S1 O

    НСК(6, 3) =  6
    6 : 6 =  1

  5. Поділити одержане число на валентність другого елемента;
    Приклад:
    VI  II
    S O

    НСК(6, 3) =  6
    6 : 6 =  1
    6 : 2 =  3

  6. Записати одержане значення як індекс біля символу другого елемента.
    Приклад:
    VI  II
    S O 3 

    НСК(6, 3) =  6
    6 : 6 =  1
    6 : 2 =  3

Спосіб 2

  1. Вказати валентності елементів над їх символами (Див.
    Правила визначення валентностей елементів

    Правила визначення валентностей хімічних елементів

    1. Валентність окремих елементів завжди становить:
      I II I I II
      H ,  O ,  F ,  Ag ,  Zn ; 
    2. Валентність елементів I, II та III груп головних (А) підгруп періодичної системи хімічних елементів завжди дорівнює номеру групи в якій знаходиться елемент;
      Наприклад:
      I II III
      Na ,  Ca ,  Al . 
      ВИНЯТОК! Валентність Талію (Tl) змінна.
    3. Валентність елемента IV, V, VI та VII груп головних (А) підгруп періодичної системи записаних в кінці формули визначається, як 8 відняти № групи в якій знаходиться елемент;
      Наприклад:
      I III II
      Cu Cl 2,  Mg3 P 2,  Fe S . 
    4. Сума валентностей на всіх атомах одного хімічного елемента дорівнює сумі валентностей на всіх атомах іншого хімічного елемента.
      Наприклад:
      VI  II
      S  O 3, 

      S       6 · 1 = 6;
      O       2 · 3 = 6.

    );
    Приклад:
    VI  II
    S  O
  2. Скоротити значення валентностей, якщо це можливо;
    Приклад:
    3  1
    VI  II
    S  O
  3. Одержані значення поміняти місцями та записати в якості індексів.
    Приклад:
    3  1
    VI  II
    S O 3 

Визначення ступенів окиснення
Визначення ступенів окиснення
УВАГА! Знак "пов'язано" (·) слід вводити, як "крапку" (.)!
ВІДПОВІДЬ:

Алгоритм визначення ступенів окиснення

  1. Якщо у формулі один елемент.
    1. Ступінь окиснення будь-якого елемента в простій речовині завжди дорівнює 0.
      Приклад:

      H02, O03, Na0, Au0

  2. Якщо у формулі два елементи.
    1. Записати ступінь окиснення елемента, у якого вона постійна, над його символом (Див.
      Правила визначення ступенів окиснення елементів

      Правила визначення ступенів окиснення хімічних елементів

      1. Ступінь окиснення будь-якого елемента в простій речовині завжди дорівнює 0:

        H02, O03, Na0, Au0

      2. Ступені окиснення окремих елементів незмінні, та становлять:
        Елемент та характерний ступінь окиснення Винятки
        H+1 Гідриди металів.
        Наприклад: LiH-1.
        F-1
        O-2
        1. Оксиген фторид: O+2F2;
        2. Пероксиди: -1;
        3. Надпероксиди;
        4. Озоніди.
        Ag+1
        Zn+2
        Al+3
      3. Ступінь окиснення елементів I та II груп головних (А) підгруп періодичної системи хімічних елементів завжди додатній та дорівнює номеру групи в якій знаходиться елемент;
        Наприклад:

        Na+1, Rb+1, Ca+2, Ba+2.

      4. Ступінь окиснення елемента IV, V, VI та VII груп головних (А) підгруп періодичної системи записаних в кінці формули визначається, як № групи відняти 8;
        Наприклад:

        CuCl-12, Mg3P-32, FeS-2

      5. Сума ступенів окиснення на всіх атомах завжди дорівнює 0.
        Наприклад:

        P+52O-25

        5 · 2 + 5 · (-2) = 0.

      );
      Приклад:

      SO-23

    2. Помножити відомий ступінь окиснення на індекс біля відповідного елемента;
      Приклад:

      SO-23

      (-2) · 3 =  -6

    3. Змінити знак одержаного числа на протилежний;
      Приклад:

      SO-23

      (-2) · 3 =  -6
      -(-6) = 6

    4. Поділити одержане число на індекс біля другого елемента;
      Приклад:

      S1O-23

      (-2) · 3 =  -6
      -(-6) = 6
      6 : 1 = 6

    5. Записати значення ступеня окиснення над символом відповідного елемента.
      Приклад:

      S+6O-23

      (-2) · 3 =  -6
      -(-6) = 6
      6 : 1 = 6

  3. Якщо у формулі три й більше елементи.
    1. Записати ступені окиснення елементів, у яких вона постійна, над їх символами (Див.
      Правила визначення ступенів окиснення елементів

      Правила визначення ступенів окиснення хімічних елементів

      1. Ступінь окиснення будь-якого елемента в простій речовині завжди дорівнює 0:

        H02, O03, Na0, Au0

      2. Ступені окиснення окремих елементів незмінні, та становлять:
        Елемент та характерний ступінь окиснення Винятки
        H+1 Гідриди металів.
        Наприклад: LiH-1.
        F-1
        O-2
        1. Оксиген фторид: O+2F2;
        2. Пероксиди: -1;
        3. Надпероксиди;
        4. Озоніди.
        Ag+1
        Zn+2
        Al+3
      3. Ступінь окиснення елементів I та II груп головних (А) підгруп періодичної системи хімічних елементів завжди додатній та дорівнює номеру групи в якій знаходиться елемент;
        Наприклад:

        Na+1, Rb+1, Ca+2, Ba+2.

      4. Ступінь окиснення елемента IV, V, VI та VII груп головних (А) підгруп періодичної системи записаних в кінці формули визначається, як № групи відняти 8;
        Наприклад:

        CuCl-12, Mg3P-32, FeS-2

      5. Сума ступенів окиснення на всіх атомах завжди дорівнює 0.
        Наприклад:

        P+52O-25

        5 · 2 + 5 · (-2) = 0.

      );
      Приклад:

      Na+12Cr2O-27;      CuSO-24;      NH+14Cl-1.

    2. Якщо два елементи мають змінні ступені окиснення, то один з них визначають:
      1. в йоні NH+4 ступінь окиснення Нітрогену завжди становить -3;
      2. в йоні кислотного залишку ступені окиснення визначають, як у сполуці утвореній двома хімічними елементами, пам'ятаючи що сума всіх ступенів окиснення дорівнює заряду йона.
      Приклад:

      Na+12Cr2O-27;      CuS+6O-24;      NH+14Cl-1.
      SO -24      (S1O-24)2-
      -2 · 4 =  -8;
      -2 - (-8) =  6;
      6 : 1 =  6

    3. Помножити відомі ступені окиснення на індекси біля відповідних елементів;
      Приклад:
      Na+12Cr2O-27;      CuS+61 O-24;      NH+14Cl -11.
      1 · 2 =  2
      -2 · 7 =  -14       		6 · 1 =  6
      -2 · 4 =  -8       		1 · 4 =  4
      -1 · 1 =  -1
    4. Знайти суму одержаних значень;
      Приклад:
      Na+12Cr2O-27;      CuS+61 O-24;      NH+14Cl -11.
      1 · 2 =  2
      -2 · 7 =  -14
      2 + (-14) =  -12       		6 · 1 =  6
      -2 · 4 =  -8
      6 + (-8) =  -2       		1 · 4 =  4
      -1 · 1 =  -1
      4 + (-1) =  3
    5. Змінити знак одержаного числа на протилежний;
      Приклад:
      Na+12Cr2O-27;      CuS+61 O-24;      NH+14Cl -11.
      1 · 2 =  2
      -2 · 7 =  -14
      2 + (-14) =  -12
      -(-12) = 12       		6 · 1 =  6
      -2 · 4 =  -8
      6 + (-8) =  -2
      -(-2) = 2       		1 · 4 =  4
      -1 · 1 =  -1
      4 + (-1) =  3
      -(3) = -3
    6. Поділити одержане число на індекс біля елемента із невідомим ступенем окиснення;
      Приклад:
      Na+12Cr2O-27;      Cu1S+61 O-24;      N1H+14Cl -11.
      1 · 2 =  2
      -2 · 7 =  -14
      2 + (-14) =  -12
      -(-12) = 12
      12 : 2 =  6       		6 · 1 =  6
      -2 · 4 =  -8
      6 + (-8) =  -2
      -(-2) = 2
      2 : 1 =  2       		1 · 4 =  4
      -1 · 1 =  -1
      4 + (-1) =  3
      -(3) = -3
      -3 : 1 =  -3
    7. Записати значення ступеня окиснення над символом відповідного елемента.
      Приклад:
      Na+12Cr+62O-27;      Cu+21S+61 O-24;      N-31H+14Cl -11.
      1 · 2 =  2
      -2 · 7 =  -14
      2 + (-14) =  -12
      -(-12) = 12
      12 : 2 =  6       		6 · 1 =  6
      -2 · 4 =  -8
      6 + (-8) =  -2
      -(-2) = 2
      2 : 1 =  2       		1 · 4 =  4
      -1 · 1 =  -1
      4 + (-1) =  3
      -(3) = -3
      -3 : 1 =  -3

Читати вголос

 
50